19.07.2007

Долина Adlitzgraben

Наприкінці червня 2007 року довелося побувати в Європі - полазити в Арко (Італія), прогулятись віа-ферратою в Доломітах та полазити в Австрії в районі Adlitzgraben, який нашим співвітчизникам невідомий. Щоб виправити це - і написана стаття ...

Скелі по суті являються “домашнім” скалодромом Віденських скелелазів. Мають давні традиції, а саме - відтяжки чи карабіни залишені іншими не знімаються, і ні в якому разі під скелями не живуть в наметах (є місце традиційно відведене під це, далі докладніше).
Цей опис написаний за власними спостереженнями та є частково перекладом з інших описів іноземними мовами.

Район
Долина скеляста, місцями дуже мальовнича. В західній частині долини, проміж містечками Orthof i Breitenstein знаходиться дві скелі: Falkenstein (приблизно 500 м шириною, 70 м висотою) та Zapf (30 метрів шириною, та 50 м висотою), з яких і складається скелелазний район.

Характер лазання
Лазіння спортивне - переважно маршрути в одну мотузку, до 30 м, обладнанні - пробиті гаками безпечно, на кожному топі спусковий пристрій (нетиповий для наших маршрутів - такі собі роги - в які пропускається мотузка). Щодо відстані між гаками - любителям Нікіт все ж треба буде звикнути - більше подібно на пробивку Червоного Каменя. Маршрутів в дві мотузки трохи більше десятка. Є кілька 3 - 4 мотузочних мультіпітча. За статистикою сайта www.8cplus.at в районі біля 200 маршрутів:
5а - 5с 4 шт
6а - 6с 64 шт
7а - 7с 51 шт
8а - 8с+ 20 шт
Скелі вапнякові, без колонетів, але з масою природних отворів та активними краями. Маршрути в основній масі нависаючі, особливо в секторі Монстр (120 градусів, 20 - 25 м висота). В тому ж секторі можливо лазити навіть під час сильної зливи - єдине, що там близько під скелю підходить дорога, по якій хоч іноді, але проїжджають автомобілі. Треба бути уважним, щоб не спустити скелелаза прямо на сидіння дефілюючого кабріолета з напомадженою бабцею та австрійським дідусем, що пам’ятає ще як було за часів Цісаря Франца-Йосифа.
Різнорідний характер маршрутів, монолітність скель, близькість до Відня (а це улюблений район скелелазів цього міста) та також інших прибульців - переважно мадяр, чехів та поляків (ще словаки зустрічаються) приводить до того, що в вихідні дні буває доволі людно.

Докладне місцеположення та доїзд
Район доступний та зручний виключно автомобілізованим скелелазам. Добирання іншим транспортом незручне і займе купу часу.
GPS координати скель (парковки авто біля скель)
47°39'31.97"N
15°47'50.53"E
а) З Відня автобаном А2 (що на Graz) до з’їзду номер 46 (Knoten Wiener Neustadt) на Neukirchen, далі повз Neukirchen, Gloggnitz, Breitenstein - з останнього по вказівникам в напрямку Sportplaz виїжджаєте на дорогу на Orthof. Через декілька кілометрів (після чергового підйому серпантину) зліва побачите скелі (мимо не проїдете). Місця для парковки за останнім (правим)сектором.
в) теж з Відня по А2 до наступного з’їзду номер 57 на See-benstein, з якого дорога швидкого руху (як і на автобан потребує він'єтку на лобове скло авто) S7 в напрямку Semmering. З’їзд з дороги в Gloggnitz, далі повз Schottwien, Breitenstein (як і в варіанті А) під скелі.
Доїзд на скелі з безкоштовного кемпінгу (єдине найближче місце де дозволено жити в наметах - приблизно 15 км, 20 хвилин на авто, GPS координати 47°44'1.30"N 15°47'29.84"E в сусідній долині Hollental (містечко Kaiserbrunn - складається з музею вентилів для труб, кірхи, кафешки, моста та туалету на парковці - де всі й тусуються) - варіант найближчий та найкоротший: з Кайзербрунн їдемо вниз долини (в напрямку на Gloggnitz), проїжджаємо Hirschwang (перше містечко в цьому напрямку, після нього різко праворуч в Edlach- за ним наліво в напрямку Reichenau ) - тут треба бути уважним – різко праворуч піде метрів через 200 дорога на Orthof . Як промахнетесь то через 5 хвилин в’їдете в Reichenau (до речі - найближчий магазин з продуктами тут) - прийдеться повернутися. Нікуди вниз вправо не повертаючи, човгаєте до Orthof (2 -3 маленьких будиночка). В ньому різко праворуч по головній дорозі і через 1 - 2 км приїдете до скель.


Коротка історія району
Перші маршрути в районі почали робити в 1985 - 1987, на початку 90-тих - почався бум пробивки, тоді було обладнано 90 % всіх наявних маршрутів. Кінець 90-тих - початок 21 сторіччя - поодинокі реалізації проектів (але як правило найскладніших) - наприклад “Napalm in the morning” 8c+ (XI UIAA) з 2002 року - був найскладніший маршрут в районі. Наразі в секторі Falkensteinhöhle з 2005 року існує маршрут Erfolg ist trainierbar reclimbed 9a (№163 по гайдбуку) Але з ним щось незрозуміло - по лінії він співпадає з №162 Erfolg ist trainierbar 8b/8b+ Можливо тепер він самий складний там - але подробиці треба питати в місцевих.
Район не був широко рекламований австрійцями, але з часом сусіди - чехи, поляки та мадяри таки довідались про нього і регулярно там проводять “довгі уікенди”. Перші скелелази з України (за моїми відомостями - можу й помилятись) там побували в кінці червня 2007 року, випадково надибавши на відгуки про район на чеських та поляцьких сайтах.
Скелі Адліцграбена знаходяться на землі, що є приватною власністю - навіть зараз під скелями висять старі, вкриті багнюкою та іржею таблички з написами “Klettern Ver-botten!!!” – тобто “Лазання Заборонено!!!” , за розповідями ще наприкінці 90х бували приїзди поліції - але наразі приблизно з 2000 року все заспокоїлось і лазити ніхто не заважає - при дотриманні основних правил : не ставити намети під скелями, та не палити багаття.
Також існує (і всі дотримуються) офіційна заборона на лазання з зими до 15 травня.

Бівак та інше
Місце для біваку традиційно використовується (і офіційно дозволене) в сусідній долині Hollental (до речі є окремим скелелазним районом з масою спортивних маршрутів та мультіпітчей (як класичних так і болтованих) ) в містечку Кайзербрунн. Так от - місце для біваку являє собою невеликий пляцик при дорозі над річкою, який власне і є парковкою для авто з WC (який австрійці прибирають два рази на день, та з гарячою водою). Бракує душа - але в цілому (рахуючи що безкоштовно) - дуже незле виходить. На місці в 20 метрах при музеї є кафешка - яка працює як їй заманеться - але в готують добре та є смачне пиво Stiegel. Продуктовий магазин приблизно в 5 км в містечку Reichenau (УВАГА! - в неділю зачинений, в суботу здається теж - чи то з 9 до 13 працює).

В'їзд в доліну Холленталь


Ще є варіант проживання:
Як їхати далі вверх по долині Hollental приблизно 5 км - по праву руку буде шалє Weichtalhaus 47°44'53.13"N 15°46'5.25"E - по суті представляє собою кафешку - де можливо добре поїсти та випити пива з гостьовим будиночком - де можливо переночувати - при наявності аусвайса - в якому мусить бути сказано що маєш відношення до скелелазів-альпіністів - за 8 євро (а так за 12 ). Це все належить Віденському союзу скелелазів - тому там продаються гайдбуки по прилеглим районам (в середньому 28 евро)і як маєш хист до англійської/німецької мови - маєш змогу отримати потрібну інформацію по трекінговим стежкам, маршрутам спуску та інше. Гостям надається місце в палатах з ковдрами, матрацами та подушками у великій загальній кімнаті. Є туалети (ч/ж, є душ ч/ж). Єдина особливість - в уікенд там все забито під зав’язку Віденцями і шансів ночувати нема. До речі - на пляцику в уікенд товчеться маса народу - і є варіант, що поставити авто та намет буде просто нікуди. Серед тижня такого не спостерігається.
Сміття виносять (сортуючи) в баки за WC. Воду набирають або в річці поряд, або прямо в WC.


Музей навпроти пляцу

Пляцик в Kaiserbrunn


Польска дама лізе Lafari

Ріка Shvarca в Холленталь


Сектор Monstr

Скелі Adlitzgrabena


Shale Weichtalhaus


Гайдбуки та мапи
www.wspinek.fr.pl - Спортивні маршрути (pl)
www.8cplus.at
http://topo.uka.pl/content/topo/adlitzgraben/adlitzgraben.php
Гайдбук Adlitzgraben

Автор и фото: Тарас Іванков.
comments powered by Disqus
16.02.2019 Зимняя Каталония, Vol. 2. Автор: Роман Баценко

Экспресс сообщением Barcelona Sants – Valencia Jaquin Sorolla подобрал меня на перроне солнечной станции Tarragona, окруженной морским простором и пальмами. Около 2 часов в дороге и я уже в Валенсии, где на широких улицах растет немеряное количество апельсинов (которые, правда, оказались больше декоративными, чем сьедобными). Дальнейший путь лежал в маленькую деревушку Chulilla...

Подробнее
06.01.2017 Детский гайдбук. Малайзия. Куала Лумпур. Автор: Анна Смоленская.

Так получилось, что в 2014 году вместо стандартного Тайланда мы решили изучить вопрос скалолазания в Малайзии. Из явных плюсов этой страны сразу выскакивает безвизовый режим на 30 дней и то, что Куала Лумпур является хабом авиакомпании Эйр Азия. Т.е. все дешевые перелеты по азии проходят через Куала Лумпур, а это, как минимум, удобно.

Подробнее
30.06.2016 Kamień Leski Польский уикенд киевских скалолазов. Автор: Таня Шурубор

Поездка в Леско (Польша) на день Конституции была некоторой авантюрой, так как никто из знакомых не мог ничего рассказать про этот скалолазный район и регион в целом. Мы были своего рода первопроходцами из Украины.

Подробнее
13.05.2016 Румыния. Băile Herculane. Автор: Русанова Анна.

Не смотря на все сложности с подготовкой к поездке, плохие прогнозы погоды и отколовшихся участников, мы не сдались и съездили на майские в Румынию, в район Băile Herculane. Поездка получилась удачной и очень душевной, а дожди под нашим напором расступились.

Подробнее
29.03.2016 Скалолазание в экзистенциональном осмыслении. Автор: Юрий Дзюбяк.

"...вопрос, который можно поставить - зачем, почему и для чего люди занимаются скалолазанием? Исходя из личного опыта и понимания сути вопроса, я подготовил читателям хронологически упорядоченные идеи и мысли, которые могут считаться ответами, с которыми я абсолютно согласен..."

Подробнее
22.07.2015 Спидфлаинг в румынских Карпатах. Автор: Александр Деев.

Горы, скалы, высоты - всё это так любят скалолазы и альпинисты. Но не только они.

"Полёты" - то, что так не любят ни скалолазы ни альпинисты, но просто обажают другие.

 

Подробнее
14.02.2015 Бафа 2015 или как это было. Автор: Псарева Анна.
13.02.2015 Спидрайдинг в Банско, Болгария. Автор: Александр Деев.
08.12.2014 Поездка в Турцию удалась или как вернуть наслаждение от лазания. Автор: Казбекова Евгения.
13.11.2014 Это Сицилия! Автор: Писаренко Оля.
30.09.2014 Интервью с Болдыревым Данилом – Чемпионом Мира в скорости в 2014 году.
21.05.2014 ДОРОГА НА ОЛИМП. Автор: Елена Зайцева.
30.04.2014 У Вас проблема с суставами и связками? Автор: Дзюбяк Юрий.
22.04.2014 Поездка к Дракуле? Легко! Автор - Салабаш Юрий.
25.03.2014 Озеро Бафа и апельсины. Автор - Анна Савченко.
31.01.2014 «Рождественский болдринг 2014» или весёлое окончание новогодних праздников! Автор: Анастасия Сависько.
24.01.2014 Бло, Фонтенбло ты так далеко...Автор: Богдан Чайка.
11.01.2014 Скалолазание - мой путь возвращения. Автор - Rannveig Aamodt.
30.12.2013 Первый мастер спорта Украины в истории альпклуба "Ялта".
04.12.2013 Испания, Роделлар. Октябрь 2013. Автор: Женя Казбекова.
21.11.2013 Бешеные круги: быстрое и эффективное поддержание пиковой формы. Перевод: Анна Шляхова.
11.07.2013 У нас не Флатангер, але граніту чимало: перебивка в Житомирі. Автор: Сергій Плотницький.
16.05.2013 По дороге к морю и обратно… Автор: Медведева Ольга.
02.05.2013 Познайомимося з Кам'яної бабою? Автор Олександр Чікін.
25.04.2013 Этапы развития и Олимпийские перспективы спортивного лазания. Автор: Юрий Котченко.
20.02.2013 No Siesta Spain Trip. Перевод: Катерина Гуназа.
23.01.2013 Лавина на Боржаве, январь 2013. Автор: Николай Дроботенко.
04.01.2013 Интервью с Маргаритой Кадиевой.
19.12.2012 Поездка в Испанию осень 2012. Автор Женя Казбекова
03.12.2012 Непал, Гималаи, Айленд Пик…

Статьи за год: